Міжнародні торговельні й морські спори

Зниклий вантаж, ч. 1. Як втратити 10 000 тонн олії з оригіналами коносаментів на руках

Автор: Сергій Андрощук, адвокат8 хв читання

Оригінали коносаментів були в продавця. А 10 000 тонн української соняшникової олії вже отримав покупець в Ірані — за коносаментами з підробленим підписом капітана. Ще до відвантаження продавець дозволив покупцю обрати перевізника і визначити, як оформлять документи.

Ця частина — про те, як власник вантажу втрачає контроль над ним і скільки коштує повертати його вартість через суд. Перший великий результат — рішення лондонського суду на 8,8 млн доларів — з'явився лише в жовтні 2019 року.

Серія «Зниклий вантаж»: власник віддав контроль над вантажем і документами — і отримав понад 12 років судів і арбітражів у п'яти країнах. Це частина 1 з 4. Далі: ч. 2. Сінгапур.

Поставка, яку віддали на довіру

Наприкінці 2013 року продавець продав покупцю з ОАЕ близько 10 000 тонн олії по 913 доларів за тонну плюс фрахт. Умови — C&F: продавець фрахтує судно і платить за перевезення, але страхувати вантаж не зобов'язаний. Порт вивантаження в Ірані обирав покупець.

Оригінали коносаментів продавець мав передати покупцю лише після повної оплати. Саме вони мали бути його гарантією: хто тримає оригінали, той розпоряджається вантажем. Але досвіду поставок до Ірану продавець мав мало, тож дозволив покупцю визначати, як виконуватиметься угода.

Так один за одним були віддані три важелі контролю:

  1. Перевізника обрав покупець. Продавець зафрахтував танкер у судновласника, якого покупець «знав і кому довіряв», і прийняв гарантом чартеру компанію, яку теж запропонував покупець. Згодом з'ясувалося: гарант і покупець мали спільних ключових працівників.
  2. Документи оформили за чужими інструкціями. 31 січня 2014 року на вимогу покупця видали коносаменти, де власником вантажу названо компанію-перепокупця, а одержувачем — іранську компанію. Видав їх агент у порту навантаження, який, за висновком англійського суду, діяв від імені капітана і судновласника, а не продавця.
  3. Ризик ніхто не застрахував. Умови C&F цього не вимагали, і ризики продавця залишилися відкритими.

Кожне з цих рішень окремо виглядало буденним. Разом вони означали, що продавець контролював лише папір у власному офісі.

Як зник вантаж

1 лютого 2014 року танкер вийшов з Миколаєва. Продавець повністю сплатив фрахт, але покупець не сплатив залишку ціни — 7,69 млн доларів. Продавець заборонив вивантаження.

Танкер став на якір біля Фуджейри за вказівкою, що формально йшла від імені гаранта. Англійський суд згодом зазначив: її, вочевидь, дав фінансовий директор покупця, а гарант не мав права вказувати судну, куди йти. Потім танкер тижнями ходив між іранськими портами.

21 березня 2014 року судновласник без участі продавця отримав у Бомбейському високому суді дозвіл вивантажити олію в берегові резервуари в Ірані й утримувати її за свої вимоги. 26 березня олію вивантажили. У травні агенту в порту пред'явили коносаменти з підписом капітана: капітан підпис заперечив, а судновласник згодом в англійському процесі визнав їх підробленими.

Олію отримав іранський покупець. У липні 2014 року іранський суд відмовив продавцю, хоча той мав справжні оригінали: одержувач показав, що отримав коносаменти від компанії-перепокупця як від продавця. Три арешти танкера в Україні у травні–червні 2014 року суди скасували.

Згодом з'ясувалося: ще 25 листопада 2013 року, до договору з продавцем, покупець уклав договір про перепродаж цієї олії тій самій компанії-перепокупцю. Англійський суд побачив «сильні» непрямі докази інтересу в ній одного зі співвласників судновласника.

Угода, яка нічого не гарантувала

15 травня 2014 року в Стамбулі продавець, покупець, іранський одержувач і співвласник судновласника підписали угоду про врегулювання. Усі погодилися, що продавець має отримати залишок ціни. Судновласник зобов'язався забезпечити, щоб компанія-перепокупець за 10 робочих днів внесла 7 391 600 доларів на депозит Бомбейського високого суду.

На депозит не надійшло нічого. Продавець отримав лише близько 466 тис. доларів. Арбітраж у Лондоні проти самого покупця у 2015 році присудив продавцю 7,23 млн доларів, але це рішення залишилося переважно невиконаним.

Угода мала одну цінну умову: англійське право і юрисдикцію Високого суду Англії та Уельсу. Саме вона згодом зробила Лондон головним майданчиком спору. Але реального забезпечення — депозиту, гарантії чи ескроу в момент підписання — угода не дала.

Лондон: три роки процесу

У серпні 2016 року продавець подав позов до Комерційного суду Високого суду Англії та Уельсу. Він вимагав стягнути гроші за угодою і скасувати продаж танкера, яким, за версією продавця, судновласник вивів його з-під стягнення.

ДатаПодіяНаслідок
30.08.2016Заборона відчужувати танкер (freezing order) для його нового власника — суднового менеджера судновласникаПродавець надав гарантію на 100 тис. фунтів під зобов'язання відшкодувати збитки, якщо заборона виявиться безпідставною
27.10.2017, 13.07.2018Спір про юрисдикцію і апеляціяПозов за угодою залишився в Лондоні. Вимоги щодо танкера суди визнали такими, що мають розглядатися не в Англії, і заборону скасували
22.12.2017, 22.02.2018Судновласник подав відзив по суті і змінений відзивЮрисдикцію щодо позову за угодою він не оспорював
21.03.2018Спроба зупинити паралельний арбітраж в ІндіїВідмовлено через зволікання з поданням; продавець відшкодував 35 тис. фунтів витрат
28.08.2019Судновласник не розкрив документів і не подав свідченьУмовний наказ суду (unless order): 28 днів на виконання
07.10.2019Наказ не виконаноРішення: 8 841 334,17 долара (7 391 600 боргу і відсотки) та 350 тис. фунтів авансом судових витрат

Між цими датами судновласника виключили з реєстру компаній Індії, і він заявив, що через це не може брати участь у процесі. Суд прийняв докази індійського права, що виключення не заважає участі, і врахував, що судновласник одночасно вів арбітраж в Індії. У 2020–2021 роках компанію відновили в реєстрі.

Адвокат бюро супроводжував продавця в лондонському процесі від початку — разом з англійськими солісіторами і баристером. У листопаді 2018 року він був у Лондоні на засіданні з управління справою.

Чого коштувало рішення

Затверджений судом бюджет витрат продавця на лондонський процес перевищував 1 млн фунтів. Фактичні витрати до середини 2019 року сягнули 410 тис. фунтів. Окремо — гарантія на 100 тис. фунтів і відшкодування витрат іншої сторони за програний раунд.

Результат — рішення на 8,8 млн доларів з відсотками з 2 червня 2014 року. Ухвалене воно не після повного розгляду, а тому, що судновласник проігнорував накази суду. Станом на 2025 рік рішення залишалося невиконаним.

Для виконання в Індії, де зареєстрований судновласник, важать дві речі. Компетенцію англійського суду підтверджує участь судновласника в процесі. А розгляд по суті продавець забезпечив ще й рішенням суду Сінгапуру, ухваленим після дослідження доказів (ч. 2, ч. 4).

Так продавець почав повертати контроль, який віддав у 2013 році, — уже через суди, роками і за власний кошт.

Урок для власника вантажу

Хто контролює оформлення коносаментів і вказівки капітану, той контролює вантаж. Оригінали на руках цього не замінюють. Якщо контроль втрачено, без бюджету на захист втрата вантажу стає остаточною.

  1. Не дозволяйте покупцю номінувати перевізника і гаранта. Якщо без цього не обійтися, перевірте їхні зв'язки з покупцем і його контрагентами.
  2. Затверджуйте проєкт коносамента до видачі: відправник, одержувач, порт. До оплати одержувачем має бути «наказ продавця».
  3. Письмово визначте, хто може давати вказівки капітану, і негайно заперечуйте проти чужих вказівок.
  4. За умов C&F (CFR) застрахуйте ризики продавця окремо.
  5. Угоду про врегулювання укладайте з реальним забезпеченням у момент підписання.
  6. Закладайте бюджет на можливий спір з першого дня.

Для юристів: правова основа

  • Позов за угодою про врегулювання з англійським правом і юрисдикцією англійського суду; вимога скасувати відчуження танкера за ст. 423 Закону про неплатоспроможність 1986 року або як фіктивного правочину.
  • Вимоги щодо танкера: вручення за кордон допустиме, але Англію визнано неналежним місцем розгляду; апеляцію відхилено у 2018 році.
  • Заборона паралельного арбітражу (anti-arbitration injunction): відмовлено через зволікання, а не через брак юрисдикції.
  • Рішення ухвалено через невиконання умовного наказу (unless order); відсотки — 6-місячний LIBOR у доларах плюс 2,25 % річних. У 2025 році Високий суд Сінгапуру визнав його остаточним рішенням по суті, а юрисдикцію англійського суду — підтвердженою участю судновласника і застереженням про англійські суди.

Серія «Зниклий вантаж»

  1. ч. 1. Як втратити вантаж з оригіналами коносаментів на руках (Англія) — ця стаття
  2. ч. 2. Рішення є, грошей немає: погоня за суднами (Сінгапур)
  3. ч. 3. Перевізник подає позов першим: 12 років арбітражу (Індія)
  4. ч. 4. Як перетворити рішення на гроші: виконання в Індії

Звернутися до бюро

Адвокатське бюро «Сергія Андрощука» (Excellence Law Firm) супроводжує міжнародні торговельні й морські спори, перевірку торгових і чартерних контрактів (INCOTERMS, GAFTA, FOSFA), стягнення за іноземними рішеннями і забезпечувальні заходи за кордоном. Робота в іноземних судах ведеться у взаємодії з юристами відповідних юрисдикцій.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Обставини справи знеособлено.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Викладено за законодавством і практикою станом на дату публікації; правове регулювання може змінюватися. Для оцінки конкретної ситуації слід звернутися до адвоката.

Сергій Андрощукадвокат · Excellence Law Firm

Для обговорення конкретної справи — зв'язатися з бюро.

Зв'язатися
← Усі публікації