Зниклий вантаж, ч. 2. Рішення є, грошей немає: погоня за суднами в Сінгапурі

Рішення лондонського суду на 8,8 млн доларів судновласник не виконав. Шукаючи його активи, продавець з'ясував: два судна ще у 2013 році «продали» через сінгапурського посередника судновому менеджеру того ж судновласника. У 2025 році Високий суд Сінгапуру визнав цей перепродаж фіктивним і зобов'язав менеджера повернути судна або їхню вартість — понад 7,1 млн доларів.

Ця частина — про те, що вигране рішення ще не гроші. Втративши контроль над вантажем, продавець платив ще п'ять років — тепер за погоню за активами.

Серія «Зниклий вантаж»: власник віддав контроль над вантажем і документами — і отримав понад 12 років судів і арбітражів у п'яти країнах. Це частина 2 з 4. Попередня: ч. 1. Англія. Далі: ч. 3. Індія, арбітраж.

Коротко про передісторію

У 2014 році продавець олії дозволив покупцю обрати перевізника і визначити зміст коносаментів, а ризики не застрахував. Вантаж видали в Ірані за підробленими коносаментами, а угоду про врегулювання не виконали. У 2019 році лондонський суд стягнув із судновласника понад 8,8 млн доларів (ч. 1).

Куди поділися судна

Одним із двох суден був той самий танкер, що віз олію. Договір про його продаж посереднику підписали 4 червня 2013 року — більш ніж за пів року до рейсу. Інструмент продажу датований 13 лютого 2014 року — через 12 днів після того, як танкер вийшов з Миколаєва з олією.

Посередник за зустрічними (back-to-back) договорами перепродав обидва судна далі. Кінцевим покупцем став судновий менеджер судновласника, який увесь час і так контролював обидва судна. Контролери судновласника і менеджера — близькі родичі.

Прокрутіть зображення вбік або торкніться, щоб відкрити його в повному розмірі.

Посередник лише створював видимість угоди: доказів передачі суден ні йому, ні від нього суд не знайшов. Його директор раніше разом із контролером судновласника входив до ради директорів підконтрольної тому сінгапурської компанії. А купівлю танкера менеджером профінансувала та сама фінансова компанія, у заставі якої танкер перебував.

Чому це було непросто

Позов до Високого суду Сінгапуру продавець подав у 2020 році. Перешкод було п'ять:

1. Лондонське рішення не діяло в Сінгапурі. Його треба було спершу визнати, а ухвалене воно через невиконання наказу суду, а не після повного розгляду.
2. Відчуження старше за борг. Договори щодо суден укладено ще до того, як між продавцем олії і судновласником виникли договірні відносини.
3. Паперовий слід виглядав завершеним. Меморандуми про купівлю-продаж, акти приймання-передачі й платежі існували. Треба було довести, що за ними немає реальної угоди.
4. Відповідачі за межами Сінгапуру. Двоє з трьох відповідачів — іноземні компанії.
5. Рішення доведеться виконувати в Індії. Там іноземне рішення, ухвалене механічно, за неявкою чи без дослідження заперечень, остаточним не вважається. У квітні 2026 року це ще раз підтвердив Верховний суд Індії (ч. 4).

Як судновий менеджер порушив заборону

Одразу після позову суд заборонив відповідачам відчужувати, обтяжувати чи знецінювати судна з дією по всьому світу (Mareva injunction). Сінгапурський посередник не відповів на письмові запитання під присягою, і у 2021 році суд вилучив його відзив.

Судновий менеджер вступив у справу в червні 2021 року й оспорив юрисдикцію сінгапурського суду. Того ж дня його рада директорів проголосувала продати перше судно, розуміючи, що порушує заборону. Продаж завершили у вересні 2021 року, поки суд розглядав заперечення проти юрисдикції, а директор менеджера тим часом під присягою стверджував, що активи не продано.

Продаж продавець виявив не з документів відповідача, а через моніторинг. Судно з'явилося в переліку суден на рейді центру утилізації — під новою назвою і прапором. Ціна продажу виявилася майже втричі нижчою за експертну оцінку.

Юрисдикційний спір менеджер програв двічі. Після цього він захищався по суті: подав відзив, розкривав документи і сам просив суд зобов'язати продавця внести забезпечення судових витрат.

Розгляд по суті і рішення

У березні 2025 року відповідачі на розгляд не з'явилися. Продавець міг отримати заочне рішення, але попросив розгляду по суті: для виконання в Індії потрібне рішення після дослідження доказів.

Бенефіціар продавця давав показання з Києва в режимі відеоконференції — через воєнний стан він не міг виїхати з України. Адвокат бюро свідчив у залі суду. Він веде цю справу з 2016 року, а в Сінгапурі був instructing counsel: через нього продавець давав інструкції сінгапурським солісіторам.

Експерт — брокер з купівлі-продажу суден — оцінив обидва судна, і відповідачі його оцінок не спростували. Суд задовольнив основні вимоги:

• англійське рішення визнано остаточним рішенням по суті, а судновласника зобов'язано сплатити його суму з відсотками;
• перепродаж суден недійсний з двох самостійних підстав: його вчинено з наміром ошукати кредиторів, і він фіктивний;
• оспорювати може і «пізній» кредитор: достатньо, що відчуження порушує його інтереси;
• менеджер має повернути судна судновласнику, а якщо не може — їхню вартість: близько 4,7 млн і 2,4 млн доларів;
• судові витрати покладено на відповідачів солідарно.

Чого коштувала погоня

П'ять років процесу, експертна оцінка суден, окремі провадження про неповагу до суду і про відновлення активів. Частину витрат суд поклав на відповідачів.

Результат — рішення, яке ще треба виконати в Індії, де зареєстровані судновласник і менеджер (ч. 4). А паралельно тривав інший фронт — арбітраж в Індії, де бюджету вже не вистачило (ч. 3).

Урок для власника вантажу

Рішення суду — не гроші. Хто втратив контроль над вантажем, платить удруге — за пошук активів боржника.

1. Після рішення одразу з'ясовуйте, куди пішли активи боржника, — включно з угодами, укладеними ще до боргу.
2. Заборона відчуження — початок, а не кінець. Стежте за активом: зміна назви, прапора чи власника — сигнал діяти негайно.
3. Замовляйте незалежну оцінку активу рано: оцінку 2021 року суд прийняв і у 2024-му, і в рішенні 2025 року.
4. Не погоджуйтеся на заочне рішення, якщо його доведеться виконувати в іншій країні.
5. Фіксуйте, як захищається відповідач: вступ у справу, відзив, власні заяви до суду згодом важать у країні виконання.

Для юристів: правова основа

• Відчуження оспорено за ст. 73B Закону Сінгапуру про передачу майна і власність (Conveyancing and Law of Property Act) і як фіктивне (sham). Норма, що застосовувалася до спірних правочинів, не вимагає, щоб позивач був саме тим кредитором, якого намагалися ошукати.
• Ознаки фікції, які врахував суд: немає доказів фактичної передачі суден, а акти приймання-передачі суперечливі; посередник не мав фізичної справи із суднами і не виконав обов'язковий ремонт; умови змінювали без оформлення, а платежі координували; судна перереєстрували в реєстрі, що допускає тимчасову реєстрацію незалежно від обтяжень; контролери сторін — близькі родичі, а судновласник перебував у фінансовій скруті.
• Англійське рішення визнано за трьома умовами: воно остаточне, суд мав юрисдикцію, підстав для відмови немає.
• Тягар доведення вартості виведеного активу суд поклав на порушника заборони, спираючись на практику Апеляційного суду Сінгапуру. Посилання на іноземні санкції суд відхилив: кошти можна внести в місцевій валюті на ескроу-рахунок або в депозит суду.

Серія «Зниклий вантаж»

1. ч. 1. Як втратити вантаж з оригіналами коносаментів на руках (Англія)
2. ч. 2. Рішення є, грошей немає: погоня за суднами (Сінгапур) — ця стаття
3. ч. 3. Перевізник подає позов першим: 12 років арбітражу (Індія)
4. ч. 4. Як перетворити рішення на гроші: виконання в Індії

Звернутися до бюро

Адвокатське бюро «Сергія Андрощука» (Excellence Law Firm) супроводжує міжнародні торговельні й морські спори, визнання і виконання іноземних судових рішень, оспорювання виведення активів та забезпечувальні заходи за кордоном. Робота в іноземних судах ведеться у взаємодії з юристами відповідних юрисдикцій.

• Сайт: excellence.lawyer
• Телефон: +380 67 243 7041
• Електронна пошта: [email protected]

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Обставини справи знеособлено.