Статус публічного діяча та дія Закону в часі: позиція банку й НБУ

Не секрет, що з початком введення в дію Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", то багатьом публічним діячам банківські установи стали відмовляти в наданні банківських послуг лише через те, що вони такими були в т.ч. до моменту набрання дії зазначеного тут Закону.

Тобто, якщо ти вказаний в переліку п. 37) ч. 1 ст. 1 згаданого вище Закону і якщо ти на момент набрання чинності Закону не виконуєш функції такої особи, то на думку банківської установи ти все одно є публічним діячем.

Щоб правильно розуміти логіку банку, то звернувся до одного з них з запитом і отримав відповідь, яка мене примусила задуматися чи вірно розумію зміст поняття "дія Закону в часі".

Так от (цитата): "Законодавство дійсно не має зворотної дії в часі. Але оперувати вказаною нормою у випадку встановлення факту належності особи до PEP [національного публічного діяча] не коректно.". А далі банк посилається на методичні роз'яснення Національного банку України, які, на думку банку, є вищими за Закон.

От так буває. Для банку і НБУ зміст в т.ч. ст. 5 Цивільного кодексу України і рішень Конституційного Суду України немає жодного значення.

Будемо позиватися і подавати заяву до суду, щоб відновити порушені права.