Екстрадиція з Австрії до України у 2026 році: практика судів, міфи і стратегія захисту

Головне

З початку повномасштабної війни Україна надіслала до Австрії 54 запити про видачу осіб. Виконано лише один — і то тому, що особа погодилася (ORF, 05.11.2026). За той самий час 15 держав ЄС видали Україні понад 150 осіб.

Звідси популярна теза про Австрію як «безпечну гавань». Проте відмови ґрунтуються не на політичному рішенні, а на правовому питанні: чи безпечне тримання під вартою в Україні під час війни (VOL.AT, 06.11.2026). Саме це питання зараз вирішується в пілотній справі, на результат якої чекають інші судді.

Матеріал адресовано особам, щодо яких Україна надіслала або може надіслати запит про видачу, їхнім родинам, а також адвокатам і юристам, які ведуть справи з австрійським елементом. Нижче — як ухвалюються рішення, як змінювалася практика у 2022–2026 рр., які поширені уявлення не витримують перевірки і що робити захисту.

Як в Австрії ухвалюють рішення про видачу

Видачу до України вирішують суди, а не уряд. Міністерство юстиції не може втручатися у провадження — воно лише передає судам дані про безпеку та умови тримання в Україні.

1. Земельний суд (у Відні — Landesgericht für Strafsachen Wien) вирішує, чи допустима видача, і розглядає заперечення особи щодо ризиків.
2. Вищий земельний суд (OLG) розглядає скаргу на це рішення. Його ухвала остаточна, подальше оскарження не передбачене (§ 9 Abs 1 ARHG у зв'язку з § 89 Abs 6 StPO; OLG Wien, 22 Bs 24/25b).
3. Федеральний міністр юстиції ухвалює рішення про саму видачу лише після того, як суд визнав її допустимою. Якщо суд остаточно визнав видачу недопустимою, міністр зобов'язаний відмовити (§ 34 Abs 1 ARHG).
4. Верховний суд (OGH) долучається лише через надзвичайні засоби: скаргу Генеральної прокуратури на захист закону або заяву про поновлення провадження через порушення ЄКПЛ.

Перешкоди для видачі визначає § 19 ARHG. Видача недопустима, якщо є побоювання, що:

• провадження в запитуючій державі не відповідатиме ст. 3 і 6 ЄКПЛ;
• покарання виконуватиметься всупереч ст. 3 ЄКПЛ;
• особу переслідуватимуть за походження, расу, релігію, належність до групи, громадянство чи політичні погляди.

Обґрунтованість підозри австрійський суд за загальним правилом не перевіряє — лише за суттєвих сумнівів, підкріплених доказами (§ 33 Abs 2 ARHG). Тому захист у справі про видачу будується не на питанні «винен чи ні», а на ризиках, які чекають на особу після передачі.

Історія питання: 2020–2026

За шість років питання пройшло шлях від довоєнних претензій до умов у СІЗО через майже суцільні відмови 2022–2023 рр. до пілотної справи 2026 р. За даними речниці LG Wien, щонайпізніше з січня 2023 р. суд відхиляв усі запити України (ORF).

Важлива деталь: тезу про «загальновідомість» OLG Wien сформулював у справі про правову допомогу, а не про видачу, і OGH у цій частині підхід скоригував. Для самої видачі практика OGH вимагає конкретних підстав ризику, крім випадків системних порушень прав людини ([RS0123229 [T12]](https://jusline.at/entscheidung/577112.pdf)). Тож правова основа «суцільних» відмов від початку була вразливою.

Поточна ситуація: листопад 2026 р.

Ключова подія, на яку чекають усі учасники, — рішення у пілотній справі LG Wien.

Пілотна справа. Особі закидають маніпуляції тендерами і зловживання довірою на суму близько 370 тис. євро. Захист посилається на загрозу життю від ракетних ударів по в'язницях, і LG Wien погодився з цим, спираючись на настанови ЄСПЛ. За майже два роки ухвалено чотири акти двох інстанцій; OLG з процесуальних причин повернув справу на новий розгляд (ORF).

Позиція австрійських органів:

• OLG Wien — кожен запит перевіряється індивідуально (VOL.AT);
• Мін'юст — не втручається, але передає судам дані про безпеку та умови тримання;
• прокуратура WKStA — невидача тягне заступні провадження в Австрії: свідки й докази в Україні, десятки тисяч сторінок для перекладу (ORF).

Позиція України:

• створено п'ять спецустанов для екстрадованих далеко від зони бойових дій; іноземним представникам дозволено їх оглянути (Укрінформ);
• CPT підтверджує, що Україна дозволяє візити в будь-які місця несвободи і автоматично публікує звіти (CPT).

Водночас останній опублікований звіт CPT щодо СІЗО складено за візитом 2023 р.; звіт, оприлюднений у квітні 2026 р., стосується психіатричних і соціальних закладів (ecoi.net). Новіших висновків CPT щодо СІЗО публічно не виявлено.

Резонансний контекст. У вересні 2026 р. у Відні зареєструвався колишній Генпрокурор України (Суспільне). Звернення по притулок офіційно не підтверджене, а даних про підозру чи запит про видачу щодо нього публічно немає (life.kyiv.ua). У жовтні у Відні затримано двох імовірних співробітників ГУР, а двох українських журналістів — помилково, їх згодом звільнили (Kyiv Independent). Щодо всіх згаданих осіб діє презумпція невинуватості.

Чому Австрія майже не видає — і чому обирають саме її

Причини мають два виміри: правовий — як австрійські суди оцінюють ризики; фактичний — чим Австрія приваблює осіб, які побоюються переслідування.

Чому австрійські суди відмовляють

• Суворе прочитання ст. 3 ЄКПЛ. З 2023 р. суди виходять з того, що через війну загрозу життю в українських в'язницях виключити не можна; речниця LG Wien наголошувала, що ст. 3 майже не лишає простору для тлумачення (vienna.at).
• Доктрина «загальновідомості». У 2023 р. OLG Wien визнав загальне насильство в Україні загальновідомим і звільнив суди від перевірки кожного випадку окремо (JSt 2023). Це спростило відмови в масі справ.
• Уряд не має важелів. Мін'юст не може втручатися, а ухвала OLG остаточна. Тому політичні заклики, зокрема Президента України у 2025 р., на результат не впливають (ORF).
• Перевірка політичного мотиву. Суди перевіряють його і за «суто кримінальних» закидів, а залишкові сумніви тлумачать на користь особи (OLG Wien, справа Firtash).
• Несприятлива доказова база. Пілотне рішення ЄСПЛ Sukachov і останній звіт CPT щодо СІЗО (візит 2023 р.) фіксують проблеми умов тримання. На «давній звіт CPT» як аргумент австрійських судів посилається і керівник САП (Укрінформ).

Чим Австрія відрізняється від держав, що видають

Інші держави ЄС поступово перейшли до видачі завдяки тіснішій співпраці та посиленим гарантіям щодо умов і безпеки тримання (criminalsolicitor.co.uk). Німеччина видає, якщо гарантії повні й узгоджені (BVerfG, 2 BvR 106/25). Австрійські суди такі гарантії поки остаточно не прийняли — саме це перевіряє пілотна справа.

Чому обирають Австрію

• Низький ризик видачі. За словами речника WKStA, адвокати в інших державах радять клієнтам переїжджати до Відня саме з цієї причини (ORF).
• Ефект переміщення. Керівник САП заявляв: коли видача з інших держав, зокрема Великої Британії, просувається, підозрювані переїжджають до Австрії (Укрінформ).
• Інфраструктура. На думку юристки Центру протидії корупції, Австрія історично приймала капітали з пострадянських держав і має зручні банківські послуги, мережу юристів та елітне житло (Kyiv Independent). Це оцінка громадської організації.
• Прецеденти. Багаторічна справа Firtash, у якій видачу до США так і не здійснено, показує тривалість і непередбачуваність процедур (OLG Wien, 10.12.2025).
• Присутність інших осіб. За даними ORF, в Австрії перебувають колишній заступник керівника ОП, двоє колишніх голів судів і колишній голова НБУ (ORF).

Проте відносна безпека має ціну: заступні провадження в Австрії, правова допомога Україні та можливий розгляд справи в Україні за відсутності особи — див. наступний розділ.

П'ять міфів, які не витримують перевірки

Більшість поширених уявлень про «австрійський захист» або спрощені, або хибні — і саме вони найчастіше призводять до тактичних помилок.

Європейський контекст

Австрія не одинока: Європа розділилася на держави, що видають за наявності гарантій, і держави, що відмовляють через війну. Ці рішення — робочий матеріал для аргументації в австрійських судах.

Що це означає на практиці

Головний висновок: захист має спиратися на індивідуальні докази ризику, а не на репутацію Австрії.

Якщо щодо вас надійшов або може надійти запит про видачу:

• Не покладайтеся на «загальновідомість» війни: суди повертаються до індивідуальної оцінки. Потрібні докази щодо конкретної установи з гарантій — регіон, удари, укриття, дані CPT, а також стан здоров'я, особистий профіль і загрози.
• Не розглядайте притулок як захист від видачі. Позиції у провадженнях про притулок і про видачу мають бути узгоджені: суперечності обертаються проти особи.
• Оцінюйте паралельні ризики: заступне провадження в Австрії, передавання доказів між державами, спеціальне провадження в Україні за відсутності особи.
• Дійте до першого судового засідання: саме на ранній стадії формується доказова база.

Для адвокатів і юристів:

• Відстежуйте пілотну справу LG Wien: її результат визначить підхід у решті справ.
• Обстоюйте нездатність держави, що воює, гарантувати фізичну безпеку ув'язненого (Касація Італії № 4828/26; ВС Швеції B 3926-23). Вимога «конкретніших» гарантій натомість лише спонукає сторону запиту їх надати.
• Враховуйте найсильніший аргумент сторони запиту: суд у справах про притулок визнав рівень небезпеки на заході України низьким. Контраргумент — ув'язнений не може сам уникнути удару.
• Плануйте спільну роботу українського й австрійського захисників: оцінка гарантій ОГП і ризиків в Україні та процес у LG/OLG взаємозалежні.

Як може допомогти бюро

Адвокатське бюро «Сергія Андрощука» (Excellence Law Firm) веде захист у провадженнях НАБУ/САП і ВАКС та справи з міжнародним елементом; мови роботи — українська, англійська, російська.

У справах про видачу бюро пропонує:

• аналіз запиту про видачу, підозри та гарантій ОГП ще до першого засідання;
• захист в Україні: досудове розслідування, ВАКС, спеціальне провадження за відсутності особи;
• підготовку доказової бази ризиків для іноземного суду;
• координацію з австрійськими адвокатами, які представляють особу в LG/OLG;
• консультації та спільну роботу з колегами-юристами в Україні й за кордоном.

Контакти: +380 67 243 7041 · [email protected] · excellence.lawyer · м. Київ, вул. Глибочицька, 40-Б, оф. 13 (305).

Матеріал має інформаційний характер і відображає стан на 06.11.2026. Він не є правовою консультацією і не гарантує результату: наслідки залежать від обставин конкретної справи.

Джерела

Судові рішення

• ЄСПЛ, Sukachov v. Ukraine, № 14057/17, 30.01.2020 — документ КМ РЄ
• OLG Wien, 17.03.2023, 22 Bs 32/23a — анотація, JSt 2023
• OGH, 07.09.2023, 12 Os 77/23z, 12 Os 78/23x — анотація, JBl 2024
• OLG Wien, 11.03.2025, 22 Bs 24/25b — повний текст
• BVwG, 22.05.2024, W226 1428209-4/9E — огляд
• Corte di Cassazione, № 4828/26 — повний текст (англ.)
• Högsta domstolen, B 3926-23, 31.10.2023 — повідомлення суду
• BGH, 16.01.2025, 4 ARs 11/24 — текст
• BVerfG, 31.01.2025, 2 BvR 106/25 — текст

Нормативні акти

• § 19 ARHG — jusline.at; § 34 Abs 1 ARHG — OLG Wien, Medieninformation 16.06.2023
• § 65 StGB — jusline.at

Офіційні дані та медіа

• ORF, 05.11.2026 · VOL.AT, 06.11.2026 · vienna.at, 17.03.2023
• Укрінформ, 26.01.2026 · Kyiv Independent, 23.10.2026
• CPT/Inf (2024) 20 · CPT, 2026