Хабар чи провокація: що каже Верховний Суд

Затримання під час передачі грошей «під контролем» ще не означає обвинувального вироку. Верховний Суд регулярно залишає в силі виправдувальні вироки у справах про неправомірну вигоду, коли операцію правоохоронців визнано провокацією.

Стаття — для тих, кого підозрюють у пропозиції, наданні, проханні чи одержанні неправомірної вигоди (ст. 368, 369 КК України), і для їхніх близьких. Нижче — що саме перевіряє суд, коли довід про провокацію працює, а коли ні, і що варто зробити вже в перші дні.

Усі рішення — касаційні (Верховний Суд) і Європейського суду з прав людини. Кожне посилання веде на повний текст у ЄДРСР або HUDOC.

Що таке провокація простими словами

Провокація — це коли держава не фіксує злочин, а сама його створює. Європейський суд з прав людини пояснює: правоохоронці або люди, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним спостереженням, а схиляють до злочину, який інакше не було б вчинено ([Ramanauskas v. Lithuania [GC], § 55](https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-84935)).

Верховний Суд ставить одне ключове питання: «чи був би злочин вчинений без втручання влади» (№ 712/5779/16-к).

Закон прямо забороняє провокацію. Під час контролю за вчиненням злочину «забороняється провокувати (підбурювати) особу», а здобуті так докази «не можуть бути використані у кримінальному провадженні» (ч. 3 ст. 271 КПК України).

Агентом держави може бути не лише поліцейський. Це й заявник, службовець чи знайомий, який діє під контролем: ВС врахував, що «ініціатива спілкування походила від особи, яка діяла за згодою та вказівками правоохоронного органу», і наголосив: «негласні операції мають проводитися пасивним шляхом» (№ 368/556/16-к).

Сигнали провокації, які бачить суд

У всіх справах нижче людей виправдали, а Верховний Суд залишив виправдання в силі. Спільне — активна роль того, хто діяв для держави.

Суд оцінює всю операцію, а не лише момент передачі: не можна обмежувати «аналіз стверджуваної провокації лише поведінкою сторін під час передачі хабаря» (№ 683/2142/21). Тому важливий кожен дзвінок, повідомлення і зустріч до затримання.

Хто має доводити

Доводити відсутність провокації має обвинувачення, а не ви. Верховний Суд формулює це прямо: з моменту, коли захист заявив про провокацію, «обов'язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення» (№ 295/7911/18; так само № 323/669/19). ЄСПЛ — те саме, якщо доводи захисту не є «wholly improbable» ([Ramanauskas v. Lithuania [GC], § 70](https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-84935)).

Суд перевіряє два критерії:

• змістовний — чи було спонукання з боку держави;
• процесуальний — «наявність у суду можливостей перевірити відомості» про ймовірну провокацію (№ 295/7911/18).

Якщо обвинувачення не впоралося, виправдання стоїть: у справі за ч. 3 ст. 369 ВС погодився, що відсутності провокації «не доведено поза розумним сумнівом» (№ 704/913/15-к).

Ще одна вимога до обвинувачення: правоохоронці «мають продемонструвати, що володіли конкретними об'єктивними та перевіреними доказами» злочину ще до свого втручання (№ 167/498/22).

Що стається з доказами, якщо провокацію встановлено

Вони випадають усі разом, а не лише запис передачі. ВС: «усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими» (№ 331/2021/15-к).

Приклад того, як далеко це сягає, — № 553/3161/17. Контроль за вчиненням злочину там провели «з істотним порушенням». ВС погодився з недопустимістю:

• протоколів негласних слідчих дій, помітки і вручення коштів;
• обшуків, вилучених коштів, висновку експерта;
• показань особи, «який діяв під контролем», і очевидців подій у межах цього контролю.

Виправдувальний вирок у цій справі залишено в силі. Це доктрина «плодів отруйного дерева»: якщо незаконний сам початок, все, що з нього виросло, теж втрачає силу.

Коли довід про провокацію не спрацює

Провокації немає, коли держава лише «приєдналася» до того, що вже відбувалося. Це важливо знати заздалегідь, щоб не будувати захист на хибній надії.

• Ініціатива від самої людини. Якщо посадовець повідомив про пропозицію, а органи лише «приєдналися», вирок залишають (№ 398/1278/22). Органи, що долучилися «після подання особою заяви про вчинення злочину», відіграють пасивну роль (№ 391/729/15-к). ЄСПЛ у такій ситуації: поліція «may be said to have “joined” the criminal activity rather than to have initiated it» (Milinienė v. Lithuania, § 38).
• Заявник не був агентом. Якщо не доведено, що він «був залежним від конкретних правоохоронних органів та діяв під їх контролем», його дії державі не приписують (№ 991/2197/22).
• «Я нічого не давав, але це провокація». ЄСПЛ вважає таку позицію «factually inconsistent»: захист від провокації «necessarily presupposes that the accused admits that the act … was committed» (Berlizev v. Ukraine, § 46). Перша судова палата ВС дійшла того самого висновку (№ 234/9080/15-к; № 167/1442/17, 03.09.2026). Водночас Третя палата в № 323/669/19 залишила виправдання, хоча обвинувачений заперечував винуватість і заявляв про провокацію.

Висновок для практики: позицію щодо самого факту передачі треба визначити разом із захисником до перших пояснень. Змінити її пізніше важко.

«Слово проти слова»: коли все тримається на заявнику

Хто першим заговорив про гроші — часто це головне питання справи. У № 991/722/21 Перша судова палата ВС назвала його прямо: «від кого виходила ініціатива».

Що вирішив суд:

1. Показання службової особи «є єдиним доказом того, що пропозиція хабаря з боку засудженого не була спровокована відповідною вимогою з її боку» (п. 74).
2. Тому достовірність цього свідка стає «одним з центральних пунктів» справи (п. 76). Захист «вправі розраховувати на можливість піддати достовірність цих показань найприскіпливішій перевірці» (п. 77).
3. Обвинувачення подало лише фрагмент листування і, «не зафіксувавши повну інформацію», не зберегло її, «наприклад, вилучивши цей телефон» (п. 80).
4. Наслідки такої поведінки сторони «має тлумачитися на користь протилежної сторони» (п. 83).

Результат: ухвалу апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Практичний висновок: ваше власне листування, журнали дзвінків і хронологія зустрічей можуть стати вирішальними. Їх не варто видаляти і не варто передавати комусь без поради адвоката.

Поширені міфи, які не рятують

Частина аргументів, які здаються очевидними, Верховний Суд уже відхилив. Краще знати це до того, як на них спиратися.

Але є і межа. Якщо службова особа «використовує не свою владу або службове становище, а особисті зв'язки», складу злочину за ст. 368 немає — позиція Об'єднаної палати ККС ВС (№ 686/13801/16-к). А якщо службова особа відмовилася прийняти гроші, дії того, хто їх пропонував, ВС кваліфікував як замах (№ 753/21723/16-к).

«Тяжка» стаття — перепустка до негласних дій

Прослуховування, відеозапис і контроль за вчиненням злочину дозволені лише в справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини (ч. 2 ст. 246 КПК). Частина 1 ст. 368 і частина 1 ст. 369 КК — нетяжкі. Тому суд перевіряє, чи не «підтягнули» кваліфікацію заради цих дій.

• Коли це працює на захист. Суд має перевірити, «чи не було внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 368 необґрунтованим і направленим на штучне створення умов для проведення НСРД» (№ 185/3086/16-к). У № 750/9145/18 ВС вимагав перевірити, чи справді голова садового товариства займає «відповідальне становище».
• Коли не працює. Якщо тяжку ознаку назвав сам заявник, її перевірити «можливо було лише за результатом збирання доказів», і внесення відомостей визнають обґрунтованим — навіть якщо потім кваліфікацію пом'якшили (№ 991/492/19, Третя судова палата).
• На який момент оцінюють. Важливо, чи «на момент проведення НСРД існували достатні підстави для обґрунтованого припущення» щодо тяжкого злочину (№ 372/27/20).

Що це означає: довід про штучну кваліфікацію потребує ретельного аналізу того, що саме було в заяві та матеріалах на кожну дату.

Питання, які ще чекають на відповідь

Три питання, відповідь на які в кожній справі дається за її фактами:

1. Дії агента до рішення прокурора. «Виключно прокурор» може вирішити провести контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК). Як оцінити активні розмови підконтрольної особи до такого рішення? ЄСПЛ наголошує на «clear and foreseeable procedure for authorising investigative measures, as well as for their proper supervision» (Bannikova v. Russia, § 49). Прямої відповіді ВС наш пошук у ЄДРСР (23.10.2026) не виявив.
2. Заперечення факту і довід про провокацію одночасно. Перша палата вважає це непослідовним (№ 167/1442/17), Третя — залишила виправдання у такій ситуації (№ 323/669/19). Чи дійде ця розбіжність до Об'єднаної палати?
3. Хто першим заговорив про гроші. Якщо службова особа сама заговорила про вигоду, а потім пішла до правоохоронців, чи можна сказати, що держава лише «приєдналася» (Milinienė, § 38)? ВС у № 991/722/21 сформулював його як «ключове питання справи: від кого виходила ініціатива», а відповідь залежить від доказів.

Що робити, якщо вас підозрюють

Перші дні часто вирішують, чи вартиме довід про провокацію в суді.

1. Не давайте пояснень без захисника. Право не свідчити проти себе гарантує ст. 63 Конституції України.
2. Визначте позицію щодо самого факту разом із адвокатом. Заперечення і довід про провокацію одночасно можуть послабити одне одного (Berlizev v. Ukraine, § 46).
3. Не видаляйте листування і журнали дзвінків. Хто першим заговорив і хто нагадував — це часто видно саме з них (№ 991/722/21).
4. Запишіть хронологію для адвоката, поки пам'ять свіжа: дати, зустрічі, хто телефонував і що пропонував.
5. Не поспішайте з клопотаннями. Кожний процесуальний крок варто перевірити питанням: чи не допоможе він обвинуваченню закрити власні прогалини?

Як ми працюємо

Excellence Law Firm (Адвокатське бюро «Сергія Андрощука») захищає у справах НАБУ, ВАКС, ДБР та інших корупційних провадженнях. Ми:

• відновлюємо хронологію операції за протоколами негласних дій, даними операторів і рішеннями прокурора;
• перевіряємо, чи мали органи підстави для негласних дій на кожну дату;
• готуємо перехресний допит заявника і позицію з урахуванням практики конкретної палати ВС.

Контакти: +380 67 243 7041 · [email protected] · excellence.lawyer · Київ, вул. Глибочицька, 40-Б.

Стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Результат кожної справи залежить від її фактів. Практику наведено станом на 23.10.2026.

Рішення, на які ми посилаємося

Усі тексти відкрито і звірено 23.10.2026.